ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ: НОВІ ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ ПРАВОЧИНІВ В ІНТЕРЕСАХ МАЛОЛІТНІХ ТА НЕПОВНОЛІТНІХ ОСІБ
НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ ДОКУМЕНТ: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб» від 25 березня 2026 року № 4824.
МЕТОЮ ДОКУМЕНТА є вдосконалення порядку вчинення неповнолітньою особою правочинів у частині необхідності отримувати згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування лише у випадках, коли відбувається відчуження (а не набуття), поділ, виділ нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є неповнолітня особа.
ЗАКОН ДОПОВНЮЄ Сімейний кодекс України, Цивільний кодекс України, закони України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», «Про безоплатну правничу допомогу» положеннями, спрямованими на вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах малолітніх та неповнолітніх осіб.
ЗАКОНОМ ВСТАНОВЛЕНО, що батьки (усиновлювачі) або опікун зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.
Закон комплексно ЗМІНЮЄ ПРАВИЛА розпоряджання майном дітей і встановлює чіткіші вимоги до згоди батьків та дозволів органів опіки.
Головний блок змін стосується майна дітей.
ЗАКОН УТОЧНЮЄ, що батьки або опікуни керують майном малолітньої дитини без спеціальних доручень, але зобов’язані діяти виключно в інтересах дитини і зберігати це майно.
Водночас значно ДЕТАЛІЗУЄТЬСЯ ПЕРЕЛІК ДІЙ, які вони не можуть робити самостійно: будь-які операції з нерухомістю дитини, землею, транспортом чи іншим цінним майном - продаж, дарування, обмін, внесення до статутного капіталу, поділ, передача в заставу чи іпотеку - ПОТРЕБУЮТЬ дозволу органу опіки та піклування.
ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ, що для таких серйозних правочинів недостатньо лише дозволу органу опіки: якщо діє один із батьків, він має отримати письмову нотаріально посвідчену згоду другого.
При цьому вводиться презумпція, що в простих випадках один із батьків діє за згодою іншого, але другий може оскаржити угоду в суді.
Водночас ЗАКОН СПРОЩУЄ ПРОЦЕДУРИ там, де це відповідає інтересам дитини.
Якщо дитина безоплатно набуває майно, зокрема нерухомість (наприклад, отримує у дар чи спадщину), дозвіл органу опіки не потрібен. Це правило поширюється як на малолітніх, так і на неповнолітніх. Для неповнолітніх уточнюється, що вони можуть укладати такі значущі правочини лише за згодою батьків і з дозволу органу опіки.
ЗАКОН ПЕРЕДБАЧАЄ ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДЕННЯ ПРАВОЧИНІВ залежно від віку дитини:
МАЛОЛІТНЯ ДИТИНА (до 14 років) має часткову цивільну дієздатність.
Згідно з Цивільним кодексом України їй надано право самостійно вчиняти тільки дрібні побутові правочини.
Договори щодо транспортних засобів або нерухомого майна від імені такої дитини укладають батьки (інші законні представники).
На вчинення одним із батьків таких правочинів ПОВИННА БУТИ письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.
Для укладення договорів на користь НЕПОВНОЛІТНЬОЇ ДИТИНИ (14 – 18 років)
визначено, що дитина має право брати участь у підписанні договорів, але за згодою обох батьків (інших законних представників).
Згода на укладення договору, що потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути НОТАРІАЛЬНО ПОСВІДЧЕНА.
ТАКОЖ ВИЗНАЧЕНО, що розпоряджатися коштами на рахунках, відкритих на їхнє ім’я іншими особами, вони можуть лише за погодженням із батьками та органом опіки.
ВАЖЛИВА НОВАЦІЯ пов’язана з воєнними реаліями. Якщо один із батьків перебуває в полоні, зник безвісти, інтернований, визнаний безвісно відсутнім, його місце проживання невідоме або він понад пів року не бере участі у житті дитини, інший із батьків може вчиняти необхідні правочини щодо майна дитини без його згоди.
Окремо передбачено, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, МАЮТЬ ПРАВО на всі види безоплатної правничої допомоги, а не лише на окремі її види.
ЗАКОН одночасно ПОСИЛЮЄ КОНТРОЛЬ за операціями з майном дітей, щоб запобігти зловживанням, і спрощує процедури там, де дитина отримує майно у власність безкоштовно або коли один із батьків об’єктивно не може дати згоду.
