Догляд стаціонарний – чому соцпослугу важливо розвивати на рівні тергромади?

Безперечно «блок» доглядових послуг завжди буде більш затребуваним серед населення, адже потребує довготривалих заходів підтримки, міждисциплінарної допомоги, а подекуди і додатково-матеріально технічної бази та кадрового забезпечення для організації надання цих послуг.

Стаціонарний догляд на сьогодні є найбільш ресурсно затратною соціальною послугою, оскільки передбачає цілодобове проживання, не менш ніж 4 разове харчування, медичне спостереження, догляд, реабілітацію та організацію дозвілля для людей, які втратили здатність до самообслуговування.

Про те чому важливо розвивати послугу стаціонарного догляду та інші доглядові послуги в громадах поспілкувались з Директоркою Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмилою Корнієнко та підготували для Вас відповіді на ключові питання.

 

• Обслуговування мешканців громад на базі закладів або послуга стаціонарного догляду. Людмила Василівна, розкажіть будь-ласка, хто може отримати цю послугу та в чому зміст її заходів.
• Щороку послугу стаціонарного догляду на Полтавщині отримують понад 2,2 тисячі мешканців. Це особи похилого віку та особи з інвалідністю, які в силу вікових змін, стану фізичного, когнітивного та ментального здоров’я не можуть забезпечити своє самостійне побутове обслуговування та проживання, а також потребують сторонньої допомоги. Особа, відповідно до своїх індивідуальних потреб, яка отримує послугу стаціонарного догляду відповідно до стандарту забезпечується закладом: умовами проживання, харчуванням, допомогою в побуті (підтримання гігієни, перевдягання тощо), спостереженням за станом здоров’я та медичним доглядом, реабілітаційними процедурами. Важливим є підтримка соціальних відносин та адаптації особи через збереження родинних зв’язків та комунікації, організацію заходів змістовного дозвілля. Попри рудименте бачення діяльності таких закладів, людина там в жодному випадку не потрапляє в ізоляцію. За бажанням та потребою, особа може брати відпустку та повертатись додому, відбувати на лікування, якщо наприклад потребує операції, або вибути із закладу по заяві, якщо змінились життєві обставини або покращився стан здоров’я.
• А як щодо внутрішньо переміщених осіб? Чи розповсюджується така послуга на цю категорію громадян? Чи є якісь особливості або обмеження?.
• Внутрішньо переміщені особи, які в тому числі прибувають в область в межах евакуаційних заходів, зберігають за собою всі права та свободи, як і місцеві мешканці, адже послуга «йде за потребою» людини без прив’язки до статусу та категорії уразливості. Зокрема за період воєнного стану до обласних закладів влаштовано 318 осіб з числа ВПО, в тому числі 57 осіб в межах заходів евакуації у співпраці з Товариством Червоного Хреста України, БО «Схід СОС», ГО «Океан Добра». Додатково 109 осіб з числа ВПО отримували послуги в стацвідділенях громад. Внутрішньо переміщені особи, відповідно до їх потреб, беруться на обслуговування за спрощеною процедурою, що дозволяє вирішувати питання в одноденний термін.

 

• Ви зазначили, що надання послуги стаціонарного догляду здійснює заклад. Де на сьогодні особа може отримати послугу в Полтавській області.
• На жаль в нашому суспільстві сформувався усталений стереотип, що основне в стаціонарному обслуговуванні – це проживання. Але не варто плутати надання «даху над головою» або притулку з послугою стаціонарного догляду. Стаціонарний догляд – це в першу чергу обслуговування та кваліфікована постійна допомога. Цей інструмент використовується, коли громада вже вжила всі попередні доступні заходи підтримки: взяла на обслуговування на дому – коли соцпрацівники відвідують та допомагають за місцем проживання, забезпечила натуральною допомогою, вирішила питання житлових умов через дрібний ремонт, відновлення інженерних мереж тощо. Якщо у питанні забезпечення догляду вдома та надання натуральної допомоги система на рівні громад працює злагоджено, спостерігається стабільний рівень покриття послуг та взяття на обслуговування нових отримувачів, то питання надання послуг стаціонарного догляду покривається виключно за рахунок функціонування обласних будинків інтернатів. Сьогодні в області діють 14 будинків-інтернатів, пансіонатів, в яких отримують послуги майже 2 тисячі осіб. Не менш важливо, що майже 70 % підопічних мають складні системні порушення ментального здоров’я та отримують послуги в закладах психоневрологічного типу.  Додатково область має релокований заклад – Бахмутський психоневрологічний будинок-інтернат, який забезпечує обслуговування 100 ВПО з Донецької області. На місцевому рівні послугу надають 11 стаціонарних відділень в 10 територіальних громадах: орієнтовно для 260 осіб і це виключно геріатричний тип.
• Якщо особа потребує соціальних послуг, зокрема послуги стаціонарного догляду, куди вона може звернутись за отриманням.
• Стаціонарні відділення на сьогодні діють в Диканській, Решетилівській, Градизькій, Семенівській, Пришибський, Великосорочинській, Комишнянській, Миргородській, Шишацькій та Пирятинській громадах. Проте, це не обмежує мешканців інших громад в доступі до такої послуги. Для цього особа може звернутись із заявою до органу соціального захисту населення, центру надання соціальних послуг або територіального центру, ЦНАПу за місцем проживання. Далі соціальні працівники здійснюють оцінку потреб та сприяють оформленню необхідних документів.
• Враховуючи об’єктивні потреби мешканців та виклики, які сьогодні принесла війна, чи достатнім є наявна доглядова соціальна інфраструктура і які фактори негативно впливають на її розвиток.
• Безперечно чинне законодавство підкреслює, що забезпечення потреб населення в соціальних послугах має здійснюватися в першу чергу на рівні територіальних громад. На сьогодні за рахунок використання механізмів міжмуніципальної співпраці, соціальні послуги надаються у всіх територіальних громадах, навіть там, де відсутній власний комунальний заклад. Натомість, забезпечення доглядових послуг для осіб старшого віку та з інвалідністю, таких як притулок, підтримане проживання, а особливо стаціонарний догляд в першу чергу є значним навантаженням для громади. Придатна матеріально-технічна база, яка відповідає вимогам та нормам безбар’єрності, можливість облаштування ліжко-місць із розрахунку не менше 7 кв. м. на особу, матеріальне забезпечення функціонування закладу, а найголовніше кадрове забезпечення – це основні стримуючи фактори для невеликих громад. Якщо громада зацікавлена у запровадженні послуги та має придатне приміщення, до підтримки з облаштування умов активно долучаються донорські партнерські організації. Вже маємо успішні кейси такої співпраці по Котелевській та Зіньківській громадах, які вже на завершальному етапі ремонтних робіт. Також, враховуючи ініціативність та бачення окремих громад, зараз спільно відпрацьовуємо створення відділень підтриманого проживання при їх ЦНСП в Кременчуцькому та Лубенського районів. Якщо громада зацікавлена та готова до системної роботи за цим напрямом, Департамент завжди відкритий до співпраці, готовий надати методичний та організаційний супровід, сприяти пошуку партнерів та підготовці конкурсних заявок.

 

• На завершення, а чи є на сьогодні стимулюючі програми підтримки надання таких послуг на рівні держави, які можуть вмотивувати громаду розвивати цю послугу.
• Наразі вся соціальна політика в частині соціального обслуговування переходить на формат соціального замовлення та оплати послуг, а не утримання закладів. Для послуг «без проживання» це виправдано, адже надає можливість формувати конкурентний ринок надавачів послуг, а тому числі позабюджетного сектору. Але якщо детально вивчити реальний стан справ, для прикладу по Полтавській області, із 121 надавача соціальних послуг, які наразі в державному Реєстрі, до недержавного сектору відносяться тільки 36 надавачів (Примітка: громадські та благодійні організації, приватні підприємства, спілки тощо). Лише 8 надавачів – забезпечують послуги з проживанням, з яких тільки 2 – догляд стаціонарний. Адже ця послуга не одномоментна, вона може надаватись особі не один рік, а отже вимагає кваліфікованого персоналу та придатної бази, яка утримується, ремонтується та оновлюється. На рівні Уряду діє ряд пілотних та експериментальних проєктів, які дають можливість громаді отримали відшкодування за надані доглядові послуги з фокусом на маломобільних ВПО. Зокрема в області є кейси по запровадженню механізму «гроші ходять за людиною» за Постановою КМУ від 6 серпня 2024 р. № 888. За цією ініціативою Диканська громада отримує компенсацію за надання стаціонарного догляду для 6 осіб, які мають статус ВПО. Відпрацьовуємо можливість участі центрів надання соцпослуг в ІІ етапі ініціативи «1169» (Примітка Постанова КМУ від 17.09.2025 № 1169) якою передбачено оплату з держбюджету послуг притулку та підтриманого проживання для маломобільних ВПО. Тому кожна громада, яка відкрита до проблем та потреб своїх мешканців, а головне зацікавлена у їх вирішенні може обрати для себе найоптимальніший шлях місцевого розвитку – використати доступні інструменти підтримки, поєднати наявні та залучити додаткові ресурси.

Безперечно, маємо омріяну мету, щоб кожна територіальна громада створила свій «міні-пансіонат» захищеної старості та підтримки ментального здоров’я, а послуга стаціонарного догляду, як і інші доглядові соцпослуги – підвищила свою якість та доступність для населення.

 

 

Підводячи підсумки нашого спілкування з Директоркою Департаменту соціального захисту населення ОВА Людмилою Корнієнко маємо надію, що надали відповіді на важливі питання. Додаткова консультація щодо організації та розвитку соціальних послуг на місцевому рівні доступна в профільному відділі Департаменту за телефоном (0532)68-12-64.

Дійсно, на сьогодні догляд та підтримка громадян похилого віку визначена низкою національних стратегій, зокрема Стратегією демографічного розвитку України до 2040 року, Національною стратегією із створення безбар'єрного простору, Стратегією деінституалізації, тому кожна місцева ініціатива, кожне нове створене відділення та ліжко-місце; кожна людська доля, яка отримала підтримку та гідну старість є важливим внеском в загальну справу – формування Полтавщини як соціально орієнтованої області.

 

За матеріалами

Департаменту соціального захисту населення ОВА

https://www.facebook.com/dsznpoltava/