В облвійськадміністрації наголосили щодо алгоритму визначення необґрунтованості активів під час перевірки електронних декларацій публічних службовців
У Полтавській обласній військовій адміністрації в рамках взаємодії щодо ефективності, прозорості та доброчесності роботи органів влади зауважили, що публічні службовці, задля ефективного та якісного виконання своїх обов’язків, повинні у своїй діяльності керуватися принципами прозорості і відкритості та підвищення рівня відповідальності державних службовців відповідно до вимог Закону України „Про запобігання корупції” у сфері фінансового контролю.
Протягом щорічної кампанії з електронного декларування посадові особи та державні службовці облвійськадміністрації, райвійськадміністрацій та окремі категорії працівників підприємств, установ, організацій Полтавської області мали можливість здійснити електронне подання декларацій про доходи, майно та фінансові зобов’язання.
Відтепер всі подані декларації будуть охоплені увагою Національного агентства з питань запобігання корупції за рахунок автоматизованої перевірки, а в разі виявлення ризиків матиме місце подальше повне дослідження електронної декларації.
Варто відзначити, що завершальним етапом проведення повної перевірки декларації є виявлення ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів. Саме на цьому етапі перевіряється наявність фінансової можливості декларанта та його родичів набути активи, тобто підтвердити законність джерел походження коштів, за які набуто активи. Йдеться про будь-який вид активу: грошові кошти, криптовалюта, нерухомість, автомобілі та інше.
Під час повної перевірки встановлюються обставини родинних звʼязків декларанта, досліджують джерела походження їх коштів на набуття активів тощо.
Якщо ж при аналізі розмірів отриманих доходів та здійснених витрат виявлено різницю на понад 9.8 млн грн (набуто у 2024 році), це може свідчити про ознаки незаконного збагачення (ст. 368-5 Кримінального кодексу України).
У разі виявлення ознак необґрунтованості активів після завершення повної перевірки декларанту надається можливість протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами.
Якщо декларантом не буде надано у зазначені строки письмові пояснення чи докази, в подальшому судом такі активи можуть бути конфісковані та стягнуті у державний бюджет за правовим механізмом цивільної конфіскації.
Необхідно пам’ятати, що за умисне неподання суб’єктом декларування декларації передбачена кримінальна відповідальність (ст. 366-3 КК України), а за несвоєчасне подання без поважних причин декларації адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП).
