Державна реєстрація обтяжень речових прав
Відповідно до статті 1 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі – Закон) обтяження – це заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину.
До обтяжень належать, зокрема: арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно. Окремо законодавством встановлені спеціальні обмеження щодо об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості – їх правовий режим визначено Законом України ,,Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому” та інші обтяження відповідно до закону.
Для цілей цього Закону обтяженням також вважається:
намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення, щодо якої встановлено переважне право її купівлі, продати її особі, яка не є суб’єктом такого переважного права;
переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі на підставі відповідного правочину
Звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 4 Закону обтяження підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна, за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім частини п’ятої статті 3 Закону, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону, що проводиться нотаріусом, а також автоматичної державної реєстрації прав у випадках, передбачених цим Законом.
