Україна готується до запровадження Пташиної та Оселищної директив ЄС
Днями відбулося обговорення аналітичного документа «Реформа системи збереження біорізноманіття: Україна на шляху до ЄС».
Документ представили експерти ГО «Екологія-Право-Людина» та ГО «Українська природоохоронна група» спільно з представниками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України й профільного Комітету Верховної Ради України. Особлива увага в ньому приділена впровадженню Директиви Європарламенту і Ради 2009/147/ЄС про збереження диких птахів (Пташина директива) та Директиви Ради 92/43/ЄЕС про охорону природних оселищ та дикої фауни й флори (Оселищна директива), виконанню положень Конвенції 1979 року про охорону дикої флори й фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції). Ознайомитись з документом можна за посиланням https://surl.li/umulgf.
Пташина та Оселещна директиви ЄС – важливі документи європейської політики охорони природи. Вони встановлюють стандарти для захисту диких птахів, рідкісних видів тварин і рослин, а також цінних природних середовищ існування (оселищ). Впровадження цих директив є обов'язковою умовою для країн, що прагнуть стати членами ЄС.
Під час заходу експерти, представники органів влади та громадськості спільно окреслили шляхи, як саме Україна впроваджуватиме у своє законодавство ці європейські директиви. Учасники зійшлися на думці, що українське законодавство у сфері охорони природи потребує певних змін. Наразі воно є фрагментарним і застарілим, має численні прогалини й не відповідає сучасним викликам та європейським стандартам. Тому імплементація норм ЄС, зокрема Пташиної та Оселищної директив, вимагає комплексного оновлення правової бази.
Окрему увагу учасники дискусії приділили питанням інституційної спроможності Міндовкілля та створенню окремого державного органу, який би опікувався виключно збереженням біорізноманіття. Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко разом з іншими учасниками дискусії підтримують ідею створення спеціалізованого державного агентства. Такий крок має стати ключовим для посилення інституційного потенціалу в цій сфері.
Не менш важливим викликом є питання фінансування природоохоронної діяльності. Потрібен сталий механізм фінансування природоохоронних заходів, що дозволить забезпечити довгостроковість і ефективність реформ. Також необхідно суттєво підвищити штрафи за знищення природи, адже нинішні санкції є мізерними і не стримують порушників. Збільшення відповідальності має стати одним із основних елементів реформи.
Окремо обговорювалося стратегічне завдання трансформації Смарагдової мережі України у повноцінну мережу Natura 2000 — європейський золотий стандарт охорони природних територій. Наразі Смарагдова мережа охоплює близько 10% території України і завданням на найближчі роки є її розширення. Адже ЄС планує до 2030 року взяти під охорону щонайменше 30% своєї суші та морських акваторій. Для України це амбітна, але цілком досяжна мета, яка відкриває нові можливості для збереження унікальної природи.
На заході зібралися понад 100 фахівців – представників різних сфер. Майже одноголосно вони засвідчили свою підтримку реформі.
Успішне впровадження Пташиної та Оселищної директив закладе основу для наступних етапів реформи, наблизить Україну до членства в ЄС і – найголовніше – допоможе зберегти її унікальну природу для майбутніх поколінь.
