Діти - вразлива категорія до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми
Ще до нашої ери торгівля людьми, або ж работоргівля, була прибутковим видом бізнесу, – дітей і дорослих, жінок і чоловіків купували, продавали та обмінювали, наче товар. На перший погляд, здається дивним говорити в реальному часі про явище з підручника історії. Звичайно, сучасні раби й рабині, тобто ті, хто потрапив у ситуацію торгівлі людьми, не носять кайданів. Їх не продають на ринках, як то було раніше. А оскільки в усіх країнах рабство заборонене, ніхто не має легальних прав брати участь у торгівлі людьми. Водночас у сучасному світі людей досі перетворюють на товар, який можна продавати, купувати й використовувати.
Особливо ж вразливі до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми діти та молодь, тому, що вони здатні швидко пристосовуватися до різних умов, навіть небезпечних для здоров’я чи життя, а згодом – і сприймати їх як належне. Рідко чинять опір злочинцям та не звертаються по допомогу до правоохоронних органів або громадськості.
Торгівлю людьми вважають сучасною формою рабства і розглядають на міжнародному рівні як злочин, що карається законом. За даними Організації Об’єднаних Націй, лише 2022 року понад 50 млн людей перебували в ситуації рабства.
За даними Дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ, 28% виявлених жертв торгівлі людьми в усьому світі – це діти.
Офіційна статистика не дає чіткого уявлення про масштаби цього явища й точну кількість жертв, оскільки торгівля людьми – це тяжкий, прихований злочин. Злочинці використовують безліч способів, форм і методів із метою експлуатації людей. Крім того, більшість постраждалих не звертається по допомогу через страх покарання чи осуд. Часто вони просто не мають можливості це зробити.
Торгівля людьми розвивається надзвичайно стрімкими темпами. Прибутки від неї сягають астрономічних розмірів і щорічно приносять кримінальним угрупуванням мільярди доларів. Це третій за розмахом кримінальний бізнес у світі після торгівлі зброєю й наркотиками.
«Торгівці людьми», «трафікери» або «злочинці» відповідно до контексту, мають єдину мету – отримати прибуток, кошти за використану людину, вразливістю якої скористалися. Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не робить різниці між багатими й бідними державами, між жертвами з освітою чи без. За даними дослідження, проведеного на замовлення Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 300 000 українців та українок постраждали від торгівлі людьми з 1991 року. Україна – одна з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі. Окрім цього, за даними дослідження МОМ, презентованого 01 грудня 2023 року, майже кожна друга людина з опитаних українців та українок (59%) готова прийняти принаймні одну ризиковану пропозицію, що може призвести до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. Україна, як і весь світ, бореться з цим явищем. З цією метою підписано Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками й дітьми, та покарання за неї. Це доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року. Цей Протокол, відомий також як «Палермський протокол», є головним інструментом міжнародного права, що містить визначення злочину про торгівлю людьми та є взірцем для розроблення національного законодавства з протидії торгівлі людьми.
